МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПРОТУ УКРАЇНИ НАЦОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА» Інститут економіки і менеджменту Кафедра теоретичної та прикладної економіки РОЗРАХУНКОВА РОБОТА з дисципліни «Мікроекономіка» Варіант № 2  Завдання № 1 Зміна оптимального стану споживача в результаті зміни його доходу Розглянемо вплив на рівновагу споживача зміни доходу. Припустимо, що доход зростає за інших рівних умов. Оскільки ціни товарів
залишаються незмінними, нахил лінії бюджетного обмеження не змінюється. Поступове зростання доходу споживача (І) призведе до зміщення бюджетної лінії праворуч вгору паралельно початковій В1 в положення В2, В3, В4, (рис. 5.1). Сумістивши графіки бюджетного обмеження з картою байдужості, можемо знайти точки оптимуму споживача за кожного з рівнів доходу. Початкова рівновага відповідає точці
. Зростання фінансових можливостей споживача дозволяє йому переміститись на вищі криві байдужості. Нові точки оптимумів
відповідають споживчим кошикам з більшими видатками на обидва блага. З’єднавши точки оптимумів плавною лінією, отримаємо криву „доход – споживання”. Крива „доход – споживання” єднає всі точки рівноваги споживача, пов’язані з різними рівнями доходу. Траєкторія кривої „доход – споживання” залежить від типу благ. Рис. 5.1 відображає найпоширенішу ситуацію реального життя, коли зі зростанням доходу відбувається збільшення споживання обох товарів. Це означає, що обидва товари належать до нормальних благ. Крива „доход – споживання” для нормальних благ є монотонно зростаючою. Для нижчих благ вона набуває від’ємного нахилу. Модель „доход – споживання” дозволяє охарактеризувати зміну індивідуального попиту на певне благо. Перенесемо рівноважні обсяги споживання товару
для випадку нормальних благ (рис. 5.2.а) в систему координат „ціна – обсяг попиту” (рис. 5.2.б). За умови незмінної ціни кожен обсяг товару Х має на кривій попиту лише одну точку. Обсяг Х1 розміщений на кривій попиту D1 , а обсяг X2, що відповідає вищому рівню доходу (B2), вже розташований на іншій кривій попиту D2, і далі відповідно попит споживача за будь-якого вищого рівня доходу буде зростати. На графіку попиту це виглядає як зміщення кривої попиту праворуч. Отже, зміна доходу споживача спричиняє зміни у попиті на товар і зміщує криву попиту. Модель „доход – споживання” може бути використана для побудови кривих Енгеля. Криві Енгеля характеризують залежність обсягу споживання товару від доходу споживача. На рис. 5.3 представлені криві Енгеля для нормальних (а), нижчих (б) та нейтральних (в) благ. Криві Енгеля і криві „доход – споживання” мають однаковий характер залежності від доходу: для нормальних благ є висхідними і мають додатний нахил, для нижчих – відхиляються ліворуч і набувають від’ємного нахилу, а для нейтральних є вертикальними. Криві Енгеля мають практичне значення. Вони можуть надати інформацію стосовно груп населення з відповідними доходами, для яких реклама певних товарів буде найбільш ефективною. Цінова дискримінація монопольного ринку Монополісти з метою збільшення свого прибутку використовують цінову дискримінацію– принцип ціноутворення, коли той самий товар або послуга продається різним категоріям покупців за різними цінами. При цьому відмінності в цінах не відображують відмінності у витратах, необхідних для постачання товару або обслуговування споживачів. Тому не будь_яка різниця в цінах є дискримінаційною, а єдина ціна не завжди свідчить про відсутність цінової дискримінації. Так, наприклад, ціни постачання, що повністю враховують відмінності у транспортних витратах серед споживачів, розташованих на різних відстанях від постачальника, не є дискримінаційними. Навпаки, коли постачання здійснюється самим постачальником, єдина ціна для всіх різно віддалених споживачів може розглядатися як дискримінаційна. Для впровадження цінової дискримінації необхідно виконання двох умов: 1. Існує формальна ознака, за якою можна розрізняти категорії споживачів. 2. Благо не можна перепродавати. В ...